Що таке фішинг
Фішинг — один із різновидів соціальної інженерії. Це вид шахрайства, за якого зловмисники намагаються виманити персональні дані клієнтів онлайнових сервісів. Він заснований на тому, що користувачі не знають основ інформаційної безпеки, а також на людських мотивах: допитливості, бажанні отримати вигоду чи заробити.
Як діють шахраї
Типовий сценарій — електронний лист із пропозицією підтвердити реєстрацію. У ньому є посилання на сайт-клон, який імітує справжній сервіс. Часто фішингові сайти видають себе за інтернет-банки, а ще виманюють реквізити платіжних карток під виглядом послуг, яких насправді не існує.
Щоб лист виглядав переконливішим, шахраї його персоналізують: включають особисту інформацію та звертаються до адресата на ім'я. Тож сам факт звернення на ім'я не доводить, що повідомлення справжнє. Для просування шахрайських сайтів використовують SEO-оптимізацію, контекстну рекламу, банери та соцмережі, тобто на такий сайт можна потрапити не лише з листа.
Фішингові листи можуть мати і технічну мету. За статистикою компанії PhishMe за березень 2016 року, 93 % фішингових листів намагалися заразити комп'ютер шкідливим програмним забезпеченням. Окремо варто знати про криптографічне здирництво: така програма шифрує дані на диску й вимагає гроші за розшифрування.
Види фішингових атак
Складові фішингу — це фішингові сайти, телефонні дзвінки, СМС та діпфейк-атаки. Кожен із цих каналів має свою назву і свої прийоми.
- Фішингові сайти й листи — клони інтернет-банків та сервісів, які виманюють облікові дані й реквізити карток.
- Вішинг — атаки телефонними дзвінками, під час яких зловмисник видає себе за працівника банку.
- Смішинг — фішингова атака через СМС від імені компанії чи банку.
- Діпфейк-фішинг — атаки через відео- та аудіокомунікації.
| Вид атаки | Канал | Що роблять шахраї |
|---|---|---|
| Фішинг | Сайти й електронні листи | Імітують сервіси та інтернет-банки, виманюють облікові дані й реквізити карток |
| Вішинг | Телефонні дзвінки | Видають себе за працівника банку, просять назвати дані карти або пройти авторизацію |
| Смішинг | СМС | Пишуть від імені компанії чи банку, спрямовують на фішингові сайти або просять надати дані |
| Діпфейк-фішинг | Відео й аудіо | Атакують через відео- та аудіокомунікації; набув популярності під час коронавірусного локдауну |
Ознаки шахрайського повідомлення чи сайту
- Прохання повідомити облікові дані чи паролі. Сервіси ніколи не розсилають листів із такими проханнями.
- Пропозиція підтвердити реєстрацію за посиланням у листі.
- Прохання назвати дані картки або пройти авторизацію під час дзвінка чи в СМС.
- Надто привабливі умови. За описами методів фішерів, серед типових пропозицій — перевірити, чи картка є в базі даних хакерів, гарантований 10 % бонус при поповненні від 20 гривень, а також поповнення та перекази без комісії.
- Сайт, що пропонує послуги, яких насправді не існує, і просить ввести реквізити картки.
Не слід сліпо довіряти й «замочку» чи зеленій позначці HTTPS. Багато хто вважає її ознакою надійності, тому вона створює хибне відчуття безпеки. За даними компанії Phishlabs, у третьому кварталі 2017 року HTTPS використовували 25 % фішингових сайтів.
Що робити, щоб не потрапити на гачок
- Не переходьте за посиланнями з листів і СМС, які пропонують підтвердити реєстрацію чи отримати вигоду.
- Не повідомляйте паролі, облікові дані та реквізити картки ні в листі, ні в СМС, ні телефоном.
- Адресу потрібного сервісу чи банку відкривайте самостійно, а не через повідомлення або рекламу.
- Зважайте на попередження браузера про підозрілий сайт: виробники браузерів запровадили однакові способи інформування про такі сайти, а нові версії мають функцію антифішинг.
- Якщо телефонує нібито працівник банку й просить дані карти чи авторизацію, припиніть розмову та зв'язуйтеся з банком власноруч.
Питання й відповіді
Що таке фішинг простими словами?
Це шахрайство, за якого людину обманом змушують віддати персональні дані: логіни, паролі, реквізити платіжної картки. Для цього використовують листи, сайти-клони, дзвінки, СМС та відео- чи аудіокомунікації.
Чи можуть сервіси просити пароль у листі?
Ні. Сервіси ніколи не розсилають листів із проханнями повідомити облікові дані та паролі. Таке повідомлення — ознака шахрайства.
Що таке вішинг і смішинг?
Вішинг — це атака телефонним дзвінком, коли зловмисник представляється працівником банку й просить назвати дані карти або пройти авторизацію. Смішинг — фішингова атака через СМС від імені компанії чи банку, яка спрямовує на фішингові сайти або просить надати дані.
Чи гарантує HTTPS, що сайт безпечний?
Ні. Позначку HTTPS багато хто вважає ознакою надійності, але це хибне відчуття безпеки. За даними Phishlabs, у третьому кварталі 2017 року HTTPS використовували 25 % фішингових сайтів.
Чи допомагає браузер виявити фішинговий сайт?
Так, частково. Виробники браузерів запровадили однакові способи інформування про підозрілі сайти, а нові версії браузерів мають функцію антифішинг. Проте покладатися лише на неї не варто: фішинг заснований на незнанні основ інформаційної безпеки, тож уважність користувача залишається головним захистом.






