Що таке вишиванка
Вишиванка — народна руська (українська та білоруська) сорочка з орнаментованою вишивкою. Від середньовіччя її традиційно носили і щодня, і на свята: вишиванки були частиною повсякденного життя українців, а не лише святковим одягом. З XX століття сорочку носять окремо, а також разом із костюмом — як святковий, патріотичний та культовий одяг.
Історія: від енеоліту до Київської Русі
Вишивання як вид мистецтва на території України існує з часів енеоліту. Скіфи також знали це мистецтво. Геродот і стародавні історики стверджували, що в могилах перших століть нашої ери залишилися рештки вовняного одягу з багатоколірними вишивками. Найкраще збережені клаптики тканини з Рижанівського кургану мають візерунок у вигляді восьмипелюсткової розетки.
У Мартинівському скарбі на Черкащині знайдено срібні бляшки з фігурками чоловіків VI століття. Вони вказують на подібність одягу середньовіччя і нового часу. Вишиті сорочки існували за часів Київської Русі: це підтверджують літописи та зображення на фресках Софійського собору в Києві. На фресках Софіївського собору є й скоморохи в сорочках, подібних до давніх.
У літописі під 1216 роком згадано вишиття на опліччі руських воїнів. Ярослав Всеволодович, князь, наказав своїм воїнам таке:
Наказав своїм воїнам в будь-якому разі вбивати майбутніх полонених, навіть якщо їхні опліччя вишиті навіть золотом
Козацька доба та XVII–XVIII століття
У XVII столітті вишивка збагатилася рослинним орнаментом. Козацька доба стала часом розквіту вишивального мистецтва з використанням шовку та дорогоцінних ниток. Вишиванки козаків шили шовком із додаванням золотої та срібної нитки, а такі самі сорочки в той час носили міщани і купці. З XVII–XVIII століть до наших днів збереглася достатня кількість оригінальних пам’яток народної вишивки.
Ознаки традиційної сорочки
- білий колір;
- розріз пазухи посередині;
- крій «до уставки»;
- вишивка.
Сорочки різних суспільних станів відрізнялися не кроєм, а матеріалом та оздобленням. Їх виготовляли з лляного полотна, плоскінного або матірки. Вищі стани — шляхта та козаки — шили сорочки також із кисеї (серпанку) або шовку.
Символи й регіональні орнаменти
Українська вишивка має власні орнаменти, символіку та регіональні особливості. Традиційна вишивка сорочок має оберегове значення й різниться залежно від регіону. Найчастіше традиційні вишиванки містили геометричні узори. Чорний колір у деяких регіонах використовували навіть у святковому одязі.
Вишиванка в XX столітті
На межі XIX і XX століть вишивана русько-українська чоловіча сорочка відокремилася від традиційного костюма й стала поєднуватися з європейським одягом. Провідну роль у започаткуванні моди вдягати вишиванку під піджак часто надають Іванові Франкові, який вирізнявся костюмом із вишиваною сорочкою.
У 1920-х — на початку 1930-х, у період НЕПу та Коренізації (в УРСР — Українізації), настав піднесення моди на народні сорочки. За Микити Хрущова (1953—1964) вишиванка набула рис ділового одягу і символу радянської держави. Існує також думка, що в СРСР українську вишиванку намагалися подавати лише як народний костюм, прибираючи її національне та культурне значення. Українська спілка художньо-промислових кооперативів («Укрхудожпромспілка») розробила три типи сорочок:
- «українка»;
- «гуцулка»;
- «чумачка».
У період радянського застою вишиванка стала дисидентським та патріотично-українським одягом і водночас елементом національного русько-українського сценічного вбрання.
| Період | Що відбувалося |
|---|---|
| 1920-ті — початок 1930-х | Перший вибух моди на вишиті й народні сорочки в радянських республіках |
| 1953 | Артіль «8 Березня» входить до складу Української спілки художньо-промислових кооперативів |
| Друга половина 1950-х — початок 1960-х | Друге радянське піднесення популярності народних сорочок |
| Період радянського застою | Вишиванка стає дисидентським та патріотично-українським одягом |
| 2022 | Широке вторгнення Росії зумовлює хвилю авторських переосмислень народної символіки |
Повернення загальнонародності й сучасність
З наближенням відродження Незалежності України вишиванка почала рішуче повертати свою загальнонародність. Вона стала дрес-кодом чи безкоштовною перепусткою до певних молодіжних тусівок та дискотек. Святкування Дня української вишиванки переросло у Всесвітній день вишиванки. Вишиванкові ходи постали наприкінці 2000-х, і найбільшої поширеності ці святкові прогулянки набули серед молоді 17–20 років.
Російсько-українська війна та широке вторгнення Росії 2022 року зумовили хвилю авторських переосмислень народної символіки. Майстри вишивальництва зображають знакові події війни у формі візерунків на сорочках.
Питання й відповіді
Що таке вишиванка?
Це народна руська (українська та білоруська) сорочка, прикрашена орнаментованою вишивкою, важлива складова українського національного вбрання.
Як давно на українських землях вишивають?
Вишивання як вид мистецтва на території України існує з часів енеоліту. Вишиті сорочки були й за часів Київської Русі, що підтверджують літописи та зображення на фресках Софійського собору в Києві.
Які основні риси традиційної української сорочки?
Це білий колір, розріз пазухи посередині, крій «до уставки» та вишивка.
З чого шили вишиванки?
З лляного полотна, плоскінного або матірки. Шляхта та козаки шили сорочки також із кисеї (серпанку) або шовку, а козацькі вишиванки вишивали шовком із золотою та срібною ниткою.
Що означає вишивка на сорочці?
Традиційна вишивка має оберегове значення й різниться залежно від регіону. Найчастіше вишиванки містили геометричні узори.
Коли відзначають Всесвітній день вишиванки?
У третій четвер травня.
