Що таке інфляція
Інфляція означає тривале зростання загального рівня цін, що відображує зниження купівельної спроможності грошової одиниці. До 1950-х років під впливом кейнсіанської революції значення термінів змінилося: інфляція стала означати зростання загального рівня цін, а дефляція — зниження загального рівня цін.
Не кожне подорожчання є інфляцією. Зростання цін в одному періоді та відсутність або слабке зростання в наступних періодах не вважаються інфляцією. Водночас інфляція може проявлятися як відносне зростання цін, за якого ціни на окремі товари зростають набагато швидше за інші.
Як вимірюють інфляцію
Темпи інфляції визначаються як величина зміни індексів цін. Індекс цін виражає вартість набору товарів і послуг за певний період часу у відсотках. Найпоширеніші показники для розрахунку інфляції:
- індекс споживчих цін (ІСЦ)
- індекс цін виробників (ІЦВ)
- дефлятор ВВП
Державний комітет статистики України використовує для розрахунку ІСЦ споживчий кошик з 296 компонентів.
Звідки береться інфляція
Фактори інфляції поділяють на монетарні та немонетарні. До монетарних належить переповнення каналів грошового обігу грошима, що призводить до знецінення грошей та зниження їхньої купівельної спроможності. Немонетарні фактори такі:
- підвищення попиту на товари та послуги
- збільшення витрат виробництва
- сезонні фактори
Серед конкретних механізмів виділяють такі:
- надмірне збільшення пропозиції грошей центральним банком — класичний приклад це монетизація дефіциту державного бюджету
- обмеження пропозиції (інфляція пропозиції), що зазвичай викликає зростання цін на сировинні товари та товари з вищим ступенем обробки через вторинні ефекти
- надлишковий споживчий попит (інфляція попиту), який може виникати через надто м'які кредитні умови
- імпортована інфляція — в умовах суттєвих обсягів імпорту вона супроводжується підвищенням цін на імпортні товари
- девальвація національної валюти, яка збільшує ціну імпортованих товарів і погіршує економічні очікування
- зростання очікувань щодо підвищення цін у майбутньому (інфляційні очікування)
Збільшення грошової маси може призводити до зростання цін, але цей взаємозв'язок стає очевидним лише при високому зростанні пропозиції грошей. Монетаристський погляд на цю проблему сформулював Мілтон Фрідман, засновник монетаризму.
Інфляція завжди і всюди є грошовим феноменом
якщо кількість грошей в економіці (грошова маса) зростає швидше, ніж виробництво товарів і послуг, то ціни неминуче зростуть
Які бувають види інфляції
За темпами зростання цін виділяють повзучу, помірну та галопуючу інфляцію.
| Вид | Річне зростання цін | Ознаки |
|---|---|---|
| Повзуча | не більше ніж 10 % на рік | тривале поступове зростання цін |
| Помірна | до 10 % за рік | ціни зростають повільно, залишаються відносно стабільними, люди охоче заощаджують гроші |
| Галопуюча | 10–50 % в річному вимірі | зростання цін помітно швидше |
Є й інші способи класифікації:
- передбачена — її очікували учасники ринку й захистилися від негативних впливів
- непередбачена — вона несподівана для економічних суб'єктів
- збалансована — відносні ціни в її процесі не змінюються
- незбалансована — змінюються відносини цін товарів, послуг та ресурсів, тобто ціни зростають неоднаковими темпами
- прихована — виникає внаслідок товарного дефіциту, коли державні органи прагнуть утримати ціни на попередньому рівні
Як інфляція впливає на гроші та життя
Основним негативним наслідком інфляції є падіння рівня життя населення. Найбільше страждають групи з фіксованим доходом — особи, що отримують заробітну плату або соціальну допомогу від держави. В умовах істотної інфляції зростає розрив у реальних доходах між соціальними групами й погіршується становище пенсіонерів, службовців та студентів.
Інфляція також є прихованим податком, зокрема на заощадження, оскільки знижує стимул до нагромадження. Фрідман описував це так:
Інфляція — це податок, що може вводитися без прийняття закону
Заощадження у формі готівки або депозитів за інфляції скорочуються, а відбувається зміщення до нагромадження натуральних речей, таких як нерухомість і коштовності. Інфляція змінює співвідношення між заощадженнями та споживанням і спотворює обчислення прибутків підприємцями.
Вплив виходить за межі особистих фінансів. Інфляція погіршує економічні очікування, що через інвестиційну складову спричиняє зниження ділової активності. Вона також спричиняє зростання соціальної нестабільності та дефіциту бюджету (ефект Танзі-Олівера). Приклад з української історії: гіперінфляція в 1990-х роках була викликана монетизацією дефіциту державного бюджету.
Питання й відповіді
Що таке інфляція простими словами?
Це тривале зростання загального рівня цін, через яке гроші знецінюються: на ту саму суму купують менше товарів і послуг.
Хто найбільше страждає від інфляції?
Люди з фіксованим доходом — ті, хто отримує заробітну плату або соціальну допомогу від держави. За істотної інфляції погіршується становище пенсіонерів, службовців і студентів.
Як вимірюють інфляцію?
Через зміну індексів цін, які показують вартість набору товарів і послуг за певний період у відсотках. Найпоширеніші показники — індекс споживчих цін, індекс цін виробників і дефлятор ВВП. В Україні для ІСЦ використовують споживчий кошик з 296 компонентів.
Яка інфляція вважається галопуючою?
Та, за якої ціни зростають темпами в межах 10–50 % в річному вимірі. Повзуча й помірна інфляція — це зростання цін не більше ніж на 10 % на рік.
Чому інфляцію називають прихованим податком?
Вона знижує стимул до нагромадження і зменшує реальну вартість грошей, які людина тримає. Фрідман наводив приклад: зростання цін на 10 % має той самий ефект, що й додатковий податок при купівлі товару.
Що змушує гроші знецінюватися, окрім друку грошей?
До немонетарних факторів належать підвищення попиту на товари та послуги, збільшення витрат виробництва й сезонні фактори. Також на ціни впливають девальвація національної валюти та інфляційні очікування.
